Вестмінстерський консорціум

Людина та її права. Як їх забезпечує парламент?

Співвідношення інтересів держави і прав людини - питання, яке постійно цікавить усі держави. Ця тема є актуальною як для працівників апарату парламентів, його керівництва, так і безпосередньо для членів законодавчого органу, урядовців, працівників судової гілки влади, фахівців-практиків. Роль парламенту в утвердженні прав людини надзвичайно важлива. Основоположним суб’єктом у вирішенні проблеми забезпечення механізму реалізації прав людини є законодавчий орган країни. Так, для реалізації і забезпечення права на життя необхідне відповідне законодавство, створення парламентських чи підзвітних їм структур, до функцій яких входить і забезпечення прав людини (комітети, спеціальні слідчі комісії, омбудсман). Парламенти різних країн мають комітети з прав людини, але кожен член законодавчого органу, працівник його апарату має пам’ятати про права людини. На жаль, проблема законотворчого процесу заключається у низькому рівні врахування висновків комітетів у роботі парламенту. Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України провів роботу щодо удосконалення роботи Апарату українського парламенту. Зокрема, пропонується у пояснювальній записці до законопроекту вказувати відповідність його міжнародним стандартам прав людини. Сьогодні актуальним є питання економічного забезпечення реалізації прав людини, їх захисту. У зв’язку з цим надзвичайно важливо реалізувати судову реформу. Учасники семінару наголосили на ефективності комітетських слухань з питання виконання законів, підготовки законопроектів, удосконалення чинного законодавства. Позитивним є запрошення на такі слухання представників органів виконавчої влади, громадськості. Заслуговує на увагу позиція експерта з міжнародних прав людини Палати Громад парламенту Великобританії Анжели Патрік про те, що захист прав людини не є чимось ефемерним. І роль апарату законодавчого органу – допомогти парламентарям краще розібратися у розмаїтті думок і позицій. Учасники семінару проводять паралель у діяльності комітетів парламентів як Великобританії, так і України. Це корисні майданчики для обговорення, які допомагають розглянути питання предметно, сфокусовано, проаналізувати діяльність уряду, інших національних органів з метою дотримання прав людини. Упевнена, заслуговує на увагу позиція А.Патрік нормативно врегулювати фінансово-економічні питання, ніж витрачати бюджетні кошти на конкретні відшкодування. Важливе значення в аспекті забезпечення прав людини має відкритість членів парламентів до сприйняття інформації. У зв’язку з цим у Великобританії часто проводяться брифінги (як і в Україні); семінари для депутатів, за участі академіків, професорів; інформативні зустрічі. Україна має забезпечити приведення національного законодавства до міжнародних стандартів з прав людини. Проблема у тому, що окремий підрозділ не в стані забезпечити перевірку на відповідність законопроекту міжнародним стандартам прав людини. Тому це є обов’язком і суб’єктів законодавчої ініціативи. Заслуговує на увагу і світовий досвід дії механізму альтернативних звітів (вносяться громадськими організаціями), при цьому комітети перевіряють достовірність цієї інформації. Проте громадськість не визначає кінцеву думку комітету. В Україні така практика тільки розвивається. А.Патрік звернула також увагу на аполітичність працівників (керівників) Апарату парламенту, озвучила кроки Великобританії до мінімізації політичного впливу при розробці законопроекту. Учасники семінару навели позитивні приклади у напрямку забезпечення виконання законів щодо захисту прав людини, зокрема, такою є робота квазісудового органу у складі адміністративної юстиції Болгарії. Заслуговує на увагу робота Спільного комітету з прав людини Великобританії у напрямку ефективності виконання закону (так звана робота на неупередженість). Учасники семінару також звернули увагу на недоліки у роботі апаратів парламентів та вироблено як загальні, так і спеціальні пропозиції щодо ефективного функціонування цих допоміжних органів, поради щодо тематичних перевірок (для працівників секретаріатів комітетів) тощо. Отже, проведення подібних семінарів є площадкою для: обговорення як позитивів, так і недоліків у роботі апаратів парламентів; взаємного обміну інформацією; вироблення тенденцій в напрямку удосконалення роботи допоміжного орану парламенту. Погребняк Наталія, учасник тренінгу