EN | UA

Вестмінстерський консорціум

Зміцення парламентів та демократії

Jump to content

Звіт за результатами стажування в Палаті Громад Палаті Великої Британії з 15 по 19 листопада 2010 року

Стажування, яке ми як працівники Апарату ВРУ пройшли в палаті громад парламенту Великої Британії, було особливо корисне з професійної точки зору, оскільки відбулося ґрунтовне ознайомлення з роботою служб Палати Громад, роботою комітетів, їх функцій, огляд процедури запитань – відповідей до Прем’єр-міністра в залі засідань, презентаційний огляд функціонування бібліотеки, роботою спеціалістів комітетів тощо. На жаль, в програмі не були висвітлені окремо питання діяльності члена парламенту, його прав і обов’язків, відповідальності, ролі помічників (асистентів) членів парламенту в законопроектній роботі члена парламенту. Всі друковані матеріали, одержані при ознайомленні з роботою Парламенту Великої Британії, обов’язково будуть опрацьовані в колективі, а досвід і інформація розповсюджена серед колег. З огляду на отриману інформацію варто відзначити такі пропозиції і зауваження: 1. Слід відзначити високий рівень фіксування і систематизації змісту обговорення при проходженні кожного питання, яке розглядається в Парламенті, що є надзвичай корисним з точки зору врахування практики в подальшому. Крім цього, фіксування процесу розгляду питань, їх обговорення є актуальним питанням для Українського парламенту з точки зору відкритості, демократичності та прозорості. З цього питання слід відмітити, що в Українському чинному законодавстві передбачено можливість стенографування на засіданнях комітетів Верховної Ради України (Закон України «Про комітети Верховної Ради України»), проте ця можливість не використовується. Практика застосування технічного стенографування при проведенні засідань комітетів Верховної Ради України дозволить зробити роботу комітетів більш прозорою, відкритою і корисною для врахування вже прийнятих рішень комітетом та окремих думок, що висловлювалися членами комітетів при розгляді конкретних питань, при наступних розглядах. Особливим питанням при цьому є те, була б можливість і доцільність враховувати позиції запрошених до засідання комітетів народних депутатів України – членів інших комітетів Верховної Ради України, представників органів державної виконавчої влади, установ і організацій, громадськості. 2. Необхідним для подальшого обговорення і обміну думок серед колег вважаю питання широкої участі (доступу) громадськості в роботі комітетів Верховної Ради України, їх засіданнях. Це є одним з головних принципів розвитку і вдосконалення демократичних підходів в діяльності державного органу. Згідно положень Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітети Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право звертатися до об’єднань громадян з проханням висловити пропозиції щодо проектів законів, а також вивчати громадську думку, розглядати звернення громадян, об’єднань громадян, будь – які пропозиції, що свідчать про потребу в прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін до законодавчих актів, і, в разі необхідності готувати відповідні проекти актів та вносити їх на розгляд Верховної Ради України. З точки зору повноважень і можливостей комітетів Верховної Ради України вивчати думку громадськості для врахування в своїй діяльності існує законодавче врегулювання, існують веб-сайти комітетів Верховної Ради України з переліком законопроектів, що є на розгляді у комітетах. Проте, не відбувається тісного зв’язку з громадськістю з декількох причин: 1) швидке за часом проходження законопроектів в комітеті (їх прийняття) – громадськість не встигає реагувати та надавати пропозиції щодо проектів; 2) відсутність популяризації діяльності комітетів Верховної Ради України – населення просто не поінформоване щодо питань, які розглядаються; 3) відсутність матеріально-технічних можливостей у населення (громадськості) мати доступ до інтернет-ресурсів, офіційних видань тощо. Щодо вирішення зазначеного питання, зокрема, популяризації діяльності комітетів Верховної Ради України на стадії розгляду законопроекту у комітетах, цікавим був би досвід у Великої Британії, який на жаль з цього питання не був достатньо висвітлений при зустрічах по програмі. 3. Цікавим досвідом, що виявилося при ознайомленні з законодавчим процесом в Британському парламенті, слід відзначити високу якість законопроектів, що вносяться до парламенту членами парламенту, на стадії їх попередньої підготовки. Оскільки в Британському парламенті більшість законопроектів вноситься урядом і готується юридичним департаментом, напевне ґрунтовне попереднє юридичне опрацювання законопроектів до їх внесення запобігає перенавантаженню неякісними непотрібними пропозиціями. В Українському парламенті є тривожна тенденція масового несистематичного внесення народним депутатами України законодавчих пропозицій, що мають низьку техніко-юридичну підготовку. Для вирішення цієї проблеми необхідно запроваджувати на початку кожної сесії план законопроектних робіт, погоджений з фракціями у Верховній Раді України, а також встановлення більш чітких критеріїв та вимог до оформлення законопроектів. В даний момент, у разі внесення законопроекту з неналежним оформленням не у відповідності до вимог Регламенту Верховної Ради України, за висновком Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України законопроект може бути повернений автору законодавчої ініціативи. Актуальним залишається питання вдосконалення якості підготовки законопроектів до внесення їх до Верховної Ради України, і потребує додаткового обговорення і обміну досвідом щодо встановлення додаткових вимог і критеріїв в Регламенті Верховної Ради України. 4. Слід відзначити велику кількість і розрізненість парламентських комітетів у Великій Британії на відміну ситуації в Українському парламенті. Позитивним досвідом в роботі комітетів доцільно відзначити можливість проходження суміжними комітетами постатейного обговорення щодо одного законопроекту. В реальності в Українському парламенті постатейне обговорення проекту закону на стадії другого читання відбувається одним (головним) комітетом за предметом відання. 5. Доцільно врахувати Британський досвід організації роботи апарату комітету щодо більш чіткого розмежування повноважень і відповідальності працівників, зокрема вдосконалити структуру апарату комітету, передбачивши посади в штаті - спеціалістів, юристів, менеджерів, асистентів тощо. Це дозволить покращити організацію підготовки питань, оптимізувати розподіл функцій та залучати більш професійних фахівців. 6. Найбільш корисною практикою, що існує і успішно реалізується в Британському парламенті – це аналіз застосування прийнятого Парламентом закону декілька років тому: як він працює, які його недоліки, який позитив. Ця практика була б дуже корисною для українського законодавства, зокрема, при прийнятті наступних змін до законів, враховувати як «працювали» попередні.


Commenting is not available in this section entry.